Золатава осінь Львовом походжає,
Все кругом малює золотим пером.
Теплі, літні дні, стиха проводжає,
Закохану пару веде на паром.
Ніжні каштани осінь прикрасила,
Нас у казкову мрію привела.
Тихим вітерцем повнить вітрила,
У дівочі коси квіти заплела.
Кам'яні левади в тумани ховає,
З королем Данилом стоїть на варті.
З трубачами на ратуші грає,
Смакує бурштинове пиво у кварті.
На кожній брамі леви походжають,
Від лиха львів'ян стережуть.
Погожі дні серце зігрівають,
А негаразди з дощами втечуть.
Жваву стихію осені вже не зупинити,
Нехай своїми чарами дивує нас.
П'янким медом мрію засолодити,
Промчати каретою у непідладний час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845332
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2019
автор: Віктор Варварич