розбредуться до часу в дими щастям зламані долі_
від брудної зими до налитих по вінця садів
недолуго вживалися в кимось закреслені ролі
і виводили вилами клятви на чорній воді_
>
розповзлися вужами стежки у незаймані хащі,
хто сичав їм : “пропащі” пожнуть врешті лаври провидців_
стоголосся зловтіх, перекривлені реготом пащі,
попіл спалених снів на кістках журавля та синиці_
>
розбрелися в медові дими ще до жовтого листя_
від морозних структур до метеликів у павутинні...
...вжалить струмом збіг поглядів десь, cеред тисняви міста_
і провидці обом просичитать хитрим шепотом : “винні”...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845286
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.08.2019
автор: Ки Ба 1