Тобі погано, друже? Я з тобою!
Душа ридає, мучиться, пече?
Я розділю твою біду надвоє,
Зіпрись, як треба, на моє плече.
Прийди до мене, сядемо на кухні,
Все розкажи ... А хочеш - помовчи.
Зготую кави два повнезні кухлі
І так в обіймах, разом плачучи,
Просидимо до раннішньої зірки ...
І скільки би тих бід там не було
(Бо в кожного в душі свої є мірки),
Все викинем в відчинене вікно ...
Далеко йти? То просто подзвони,
І знай, для дружби відстань не завада,
Рука в руці, душа в душі - це ми,
Один для одного спасіння і відрада.
Тобі погано, друже? Поділись
І я розділю біль отой надвоє ...
Якщо під кулями життя буду колись,
Мене прикриєш ти, я впевнена, собою.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845263
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Зоряна Кіндратишин