Хай відносить знову вітром,
Не побачиш більше світла.
Щось тьмяніє непомітно.
Думав що душа розквітла?
Хай осінньо б'є у груди.
Чом дощі такі паскуди?
Чом лиш небо і споруди?
Де ж усі кохані люди?
Хай замерзне крихке тіло
І згорить, щоб не боліло.
Щось у погляді зомліло,
Мабуть, вже повечоріло.
Хай чекають знову вдома,
Хай прийде із сном утома,
Хай та посмішка знайома,
Не важка, проте вагома,
Хай вона прин'есе мрії.
Не втрачай отак надії.
15.08.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845187
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Моряк