Десь тут німі простори розтягнулись,
Аби стало так тихенько й ясно,
І знов тугі кайдани затягнулись,
Аби не все було прекрасно.
Десь там когось вбивають жорстко, без жалю,
Чи викидають, гублять всі слова,
Тріщить безтямний крик: «Я більше не люблю!»,
Від якого крутиться голова.
Десь там розвіялись, розсипались барвисті блиски –
Вразливі відблиски тепла.
Десь тут горять, тремтять у полум'ї іскристі бризки.
Струнка ненависть пропекла.
І знову враження незримі розлетілись
У цю незнану, неосяжну, синю даль,
І знову в місці дивовижному зустрілись.
І знову закрутилася тонка спіраль.
Це тільки сон – це тільки сон –
Усе це нереально.
Заманює якийсь полон,
Щось робить вирішально.
03.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845146
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.08.2019
автор: Оля Тимошенко