Новітня екзистенція

Зостанься,  прошу,  не  роби  дурниць,
Ми  все  життя  були  постійно  разом...
Упав  навколішки,  —  ти  бачиш?  —  ниць...
Давай  зіллємось,  як  колись,  —  в  екстазі!

Присядь  перед  поїздкою  в  світи,
Дай  впоратись  з  невідання  імлою  —
Лише  одним  мене  ти  просвіти:
Чим  завинив  я  так  перед  тобою?

Чи  мо'  занадто  на  "Плюси"  запав,
Неадекватно  оцінив  загрозу?
А  мо'  у  носі  пальцем  колупав  —
З  необережності  пошкодив  мозок?

Ні  слова,  ані  іскорки  в  очах,
Не  залишив  ні  радості,  ні  втіхи.
Лиш  мить  тому  зі  мною  був  мій  дах...
Двигун  ревнув  —  і  він  кудись  поїхав.

***

Без  даху  намічається  тенденція  —
Формується  новітня  екзистенція.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845053
Рубрика:
дата надходження 14.08.2019
автор: