Бажанна нездоланність,
це помисли лихі?
Чи мрія для безглуздих, чи втрачених у сні
Коли ти незважаєш що знов тече сльоза
Для тебе так далека уся ця метушня
На дотик ти живий, пульсує в тобі кров
Насправді ж мертве серце, що подаруєш знов?
Усю цю порожнечу? Чи може крик душі?
Нікому це не треба, все залишиться в тобі
Всі кажуть час заліче, це досвід в цему ти!
я згодна вже не зміниш
час може лиш іти
Він розкриває карти
Повторює їх знов , від тебе лиш залежить чи ти прогадаєш знов
настільки іронічно, бо правила твої
Ти сам себе калічиш і сам даруєш сни
життя свого господар, чи може просто гість?
нікого не хвилює, ти мусиш - розберись в собі
Ти ж знаєш вже розцінки і чим заплатиш знов
Емоції не вічні, що подаруєш знов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845011
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2019
автор: Melnychuk Nina