Хай квітнуть гречка та овес

Нічка  опустилася  –  тайна  скрізь  краси,
А  я  все  розчісую  бороду  й  вуси
Чи  ти  вийдеш,  милая  –  мамі  не  кажи,  
Боюсь,  обскубе  мені  бороду  й  вуси.

Може  повернутися  додому  назад…
Чогось  моє  серденько  б’ється  невпопад.
Я  до  тебе  милая,  сам  не  свій  бреду
Шкода  буде  вуса  й  пишну  бороду.

Як  же  мені  хочеться  голос  твій  почуть
Та  до  свого  серденька  швидше  пригорнуть,
Як  згадаю  мамочку  –  серце  в  п’ятах  десь,
Бо  вже  потолочені  гречка  та  овес…

Нема  сили  мучитись  –  у  собі  носить,  
Приплетусь  до  матері  руку  попросить  
Нехай  зважить  нашії  щирі  почуття
Ми  ж  начнемо  вкупочці  новеє  життя.

Краще  жить  безвусим  та  без  бороди,
Тоді  буде  серденько  на  місці  завжди…
Квітнуть  -  наливаються  гречка  і  овес!  
Зібрався  у  радості  рід  вже  наш  увесь!
                                                                                                                       В.Ф.  -14.08.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844995
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.08.2019
автор: Веселенька Дачниця