У чаті суперечка…

У  чаті    суперечка--
і    висновок  один:
стрибати  можна  в  гречку,
але,  на  жаль,  не  всім.

Не  дивно  сильній  статі
свій  завести    гарем,
та,  Боже  збав,  дівчатам  —
кістки  їм  перетрем.

А  щоб  ваш  збити  ґонор,
я  приклад  наведу
(і  ні  при  чім  тут    гумор).
Так  от  про  що  веду.

У  Кременці    про  Бону
розказують  плітки:
король  взяв  за    дружину--
все  й  сталось  навпаки.

З  Флоренції  принцеса
(хоч  воду  пий  з  лиця)
до  любощів  так  ласа,
як  песик  до  млинця.

У  Кракові,  столиці,  
замешкав  Сигізмунд,
тож  в  замковій  світлиці
узяв  княгиню  блуд.

Красуня    Бона  Сфорца
тримала  свій  гарем,
побачить  красня  хлопця--
в  покій  свій  забере.

Щоб  врода  не  марніла,
пішла  на    договір,
що  їй---  прекрасне  тіло,
а  душу…  сатані.

У  тиші  вечоровій,
як  гори  всі  мовчать,
купалася  у  крові
незайманих  дівчат.

Княгиня  спокуша́ла  
ще  й  праведних  ченців,
та  не  дістало  жало
пречесніших  отців.

Наказ  як  помста:  шкуру
щоб  здерли  з  них  живцем
й  сплели  місток  на  мурах--
і  дехто    вірить  в  це!

Не  знаю,  чи  то  правда,
чи  то  одна  з  казок,
та  з  Трансільванським  Владом
родинний  був  зв’язок.

Отож,  наші  мужчини,
не  лоскотіть  пиху,
поводьтесь  з  нами  чинно:
в  нас  рівність  на  шляху.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844764
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Valentyna_S