Не слабка… Не безсила…Бо Мати!
Вдвічі жінка, сім`ї берегиня,
Більше світла тепер в її хаті,
По новому цвіте господиня!
Диво творять пологи з жінками,
Наче янгол стає їх сильнішим,
Рік за роком, віки за віками,
Святий біль Бог дарує їм грішним.
Щоб очистити душу і тіло,
Народивши дитя безневинне,
Щоб тримати в руках життя вміло,
Бог дає їм сказати: Мій сине!
Він дає прошептати їм: Доню,
Ти в надійних руках неньки, мами,
Аж допоки на сиву вже скроню,
Час не прийде хустину в`язати.
Диво творять пологи з жінками…
Наче сили дає їм повітря,
Ніби гори дають й океани,
І весняна все красить палітра.
Наче серце стає втрічі більше,
Щоб любов дарувати повсюди…
Лиш би ми розуміли ясніше,
Без жінок, аж ніяк і нікуди!
Коли в світ проросте нова гілка,
З днем щасливої світлої дати,
В сто разів стає кращою жінка,
Бо ім`я їй від тоді вже Мати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2019
автор: Ярослав Ланьо