Хотіла летіти з птахами –
Забула удома крила
Розбіглась, стрибнула, а далі…
А далі, я просто вила,
Як та одинока вовчиця,
Одна, як на небі місяць.
А зорі? А зорі заснули.
У темряві вдосталь місця.
Заплакані очі-озера,
Сльозини ідуть дощами,
Ховаються втомлені тіні
Вчорашні, поміж кущами.
Зникають із цифрами дати...
Такого от намісила.
А я б полетіла з птахами,
Та діє тяжіння сила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844671
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Світлана Петренко