Живучи серед людей країни, я не телепат,
Але з часом тут мене чекає підйом чи спад.
Бажаю слід лишити серед безліч цих планет,
І навіть попри біль крокую я лише вперед.
Втрачаємо людей в період непотрібних війн,
Або через переїзд їх до чужих країн.
І кожної пори ми вже чекаєм змін,
Але безліч брехні отримуєм в замін.
Кожен день стою я на краю землі,
Але віра ще не згасла тут в мені.
Хоч і не беру я участі в війні,
Але дивлюсь на муки ці людські.
©Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844642
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Teodor Fanger