Теплії літнії дні
І та нічна прохолода ,
Тіло у ніжнім теплі
Боже , яка насолода
Пестить промінням своїм
Це золотавеє сонце ,
Раптом стають все моїм
Тіні ,прониклі в віконці
Промінь торкає лиця
Ніжно торкає всі згини
Ну , і ось поряд вода ,
Що освіжає нам сили
Ось виграє в далині,
Ніби якась скатертина,
А на рідненькій землі
Поряд гуляє дитина
Все пізнає в перший раз
Щиро , як те янголятко
Безліч же миленьких фраз
Дзвінко мовляє дитятко
Боже , яка благодать
Враз появилася сила
Хочеться ,ніби літать ,
Мовби , як виросли крила .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик