Там десь у душі, у самій глибині
Вогонь мерехтить ледь живий.
І сяє, палає там сам по собі,
Неначе не мій, а чужий.
І серцем я чую, що він промовляє
"Роздмухуй мене та хутчіш!
Побачиш, як полум'я все подолає,
Осяє дорогу вночі.
У полум'ї мрій хай згорять перешкоди,
Всміхнешся ти щиро їм вслід.
Лише досягнувши зі мною угоди
Покориться вмить цілий світ.
Там десь в глибині я поволі палаю,
Чекаю - настане мій час.
Постійно чекаю, постійно благаю,
Дозволь все змінити для нас."
Там десь у душі чую це я "прокляття"
І мрію, що може колись
Роздмухати зможу таке я багаття,
Щоб мрії мої всі збулись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844182
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Дмитро Коробейніков