Вже осінь непомітно так краде́ться
Помітним жовтим кольором листви,
Як сивина непрохана ввірветься
Мазком окремим літньої пори.
Навшпиньках, але впевнено чатує
В зелених хащах, часу свого жде,
Як урожаєм літо відзвітує,
Строкаті фарби щедро розіллє.
Бринить таємно осінь у повітрі,
Нагадує холодним вітерцем,
А так ще хочеться тепла і літа!
Воно ж прoйде, неначе манівцем…
05.08.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844168
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2019
автор: Галя Костенко