Сьогодні трішки мокла під дощем,
Немов змивала втому повсякденну.
І з серця той такий глибокий щем,
І очищала думку сокровенну.
І думала про всіх і про усе:
Про те, що було і про те, що буде...
Просто стояла й мокла під дощем
Непереймаючись про те, що скажуть люди.
А люди дивувалися:"Чому?".
І кожен власну версію леліяв.
Все дуже просто - просто дощ люблю,
Бо кожен дощ немов нова надія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844136
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2019
автор: іванесса