ЛІТНЄ


У  пахучих  травах  літо  спочиває.
В  прохолодних  росах  –  ранок  п»є.
На  полях  достиглих  вітерець  гуляє.
І  душі  спокою  не  дає.

Пригощає  зіллям  і  теплом  медовим.
Де  ж  воно  красу  ту  дістає.
Як  налюбуватись  днем  таким  чудовим.
Що  душі  спокою  не  дає.

Квіти  розливають  аромати  ніжні.
В  серпні  їх  багато  дуже  є,
Пелюстки  червоні,  сині  й  білосніжні.
Їх  краса  спокою  не    дає.

Десь  за  небокраєм  догорає  вечір,
Всім  останнє  світло  віддає.
У  душі    пустують  якісь  дивні  речі…
Мабуть  це  -    й  спокою  не  дає.

04.08.2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844099
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2019
автор: Валентина Рубан