тягуче відлуння реву
з бетонного лабіринту_
дерева тримають небо,
що сонця мечем пробите_
>
сполохані ватри раю_
ця стежка – змія в нікуди_
на хвилях гарячих зграї,
тремтячі вовки – заблуди_
>
глибокі провалля тями_
високі колючі межі_
вібрують багряні плями,
ридально гудуть мережі_
>
пожежі в пустих зіницях_
брудний камуфляж пейзажу_
волають сухі криниці,
ковтають отруйну сажу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843958
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.08.2019
автор: Ки Ба 1