Рожевий ранок, встеляв сонцю дорогу,
По небу хмари, розсипані барвисті,
А там де захід, проглядались горою,
По них плями, ледь-ледь сірі і імлисті.
І обрій золотивсь, промені здіймались,
Мигтіння, аж відбивалося у очах,
На мить здалося, до мене пригортались,
Й раптове тепло, я відчула на плеча́х.
Яскраве сяйво, ніжно торкнулось душі,
Я, як дитина… Тягну руки до сходу,
Боже, дай миру! Щоби раділи красі!
Щоб всі синочки повернулись додому!
Мабуть, нам більшого щастя і не треба,
Тривога в серці, в надії, в сподіванні,
Птахи злетять, замість вибухів до неба,
Й веселий щебіт, полине на світанні.
31.07.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2019
автор: Ніна Незламна