В кубло осине втрапила бджола.
З причин яких – нікому невідомо,
Можливо, сумувалося за домом,
А, може, інша справа привела.
Гостинців мала діжечок зо три -
Пилок нектарний, зріючий у мед,
На вусиках бринів ще спогад-лет
Про оковид квітуючий згори.
Чужинка осам – золота мішень:
Утрата жала не веде до смерті.
Гуртом одну збиралися роздерти,
Як леви жертву в за́палі арен.
Гостинці скинула в піке крутім бджола
І вирвалась вцілілою з кубла.
Лунало вслід:
- З тобою ми – рідня!
- З такими не вживаються і дня!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843777
Рубрика: Байка
дата надходження 02.08.2019
автор: Оксана Дністран