Я – і вашим, я і нашим –
Мови різні були наші,
Поки ми їх відіпхнули.
Зробим екскурс у минуле.
Та на Сході ще й тепер
Двоговірка має верх.
Але люди-то всі наші,
То чому їх мазать в сажу?
Призвичаяться колись
Прикріпити новий хвіст.
Про нас судять по прикрасам,
Що під ним – не видно зразу,
Бо керманичі далеко,
Бачать простір лиш лелеки.
А ми – тут, то нам видніше:
Час прийшов буть хитрим лисом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843640
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: seroglazka