Облиш

День  за  днем  і  день  за  днем,
Скоро  ми  усі  заснемо:
Ти  —  без  мене  у  душі,
Я  —  з  тобою  й  ми  —  одні.

День  за  днем.  Лунають  грози.
Хтось  сміється  попри  сльози.
В  когось  сонце,  десь  морози.
Не  страшні  давно  погрози.

День  за  днем.  Ми  далі  йдемо.
Паралельно  що  знайдемо.
Та  невдовзі  прийде  осінь,
І  ми  знов  розбіжимося:

Ти  —  до  друзів  і  батьків,
Я  —  у  пошук  нових  слів.
Чом  сама  ідеш  додому?
Хто  ж  твою  нестиме  втому?

Усміхаєшся.  Мовчиш.  
В  голові  кричиш:  "Облиш".
День  за  днем.  Ти  засинаєш.
Ти  живеш  чи  помираєш  ?

31.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843596
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Моряк