Ти кажеш, що буду ходити у дівках
посивію, і ніхто мене не захоче.
Що я горда, літаю високо наче птах...
перебираю, серце не знає що хоче.
Вибач, ти не мій загадковий герой із кіно
і не мій принц на коні... чудової казки.
Знаєш, серцю диктувати не може ніхто
кого любити, віддати ніжність і ласку.
А на все є свій час ...на весну, і на літо,
є час орати, сіяти... збирати плоди.
І зрозумій, ми з тобою давно не діти
нам судилося, по- різно у цей світ іти .
Ти, для мене лиш просто знайомий... ніхто
перехожий ,який зустрівся на путі.
Повір ,ти зустрінеш любов як у кіно...
не падай духом, усміхнеться доля тобі.
Позову, серця вибираємо долю наосліп
помиляємось, ніхто не знає що нас чекає.
З милим, у шалаші з'їж черствий хліб
пробачаємo образи... хто нас любить, кохає.
Може ,я колись сьогоднішній день згадаю...
як ти мені ,освічувався у коханні.
Та не раз, заплачу... від болю і від жалю
що я тебе відштовхнула на зорі ранній.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843480
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: Чайківчанка