Я грішна перед Вами,
пане мій,
що, пам’яті збиваючи пороги,
шукала Вас у собі,
наче Бога,
коли звучав для іншої Ваш сміх...
Ішла за Вами
І губила Вас
отам, де Ви давно відшепотіли,
де голос, затаврований у тілі,
у танці літа передчасно згас…
Я согрішила, знаю,
пане мій.
Мені мовчання Ваше -
не під силу.
Забути Вас
я Господа просила,
ті спогади вбивала,
та - без змін…
Чи Ви мені пробачите колись
терпке мовчання
у хвилини болю?
Мій пане,
заберу його з собою,
ступаючи у жовтий падолист…
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843433
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: Сонячна Принцеса