СПОВІДЬ ЗАКОХАНОГО

Без  тебе  день,    мені  здається  –  вічність,
Скоріше  б  ніч,  а  зранку  будеш  ти.
Мене  ти  випробовуєш  на  міцність,
Та  я  не  прагну  іншої  знайти.

Для  мене  ти  єдина  на  цім  світі,
При  згадці  серце  рветься  із  грудей.
Я  той  спориш,  що  біля  ніг  у  цвіті,
Я  твій  незавойований  трофей.

Я  собі  місця  просто  не  знаходжу,
Твою  зорю  шукаю  в  небесах.
Я  часом  хочу,  та  проте  не  можу,
Тебе  забрати.  Бо  інакше  крах.

Як  добре,  що  в  тобі  жалю  не  має,
Що  я  собі  єдиний  цар  і  Бог.
Ковтаю  сльози,  але  ти  не  знаєш,
Таке  життя  влаштовує  обох.

А  по  ночах  не  сплю  і  вовком  вию,
Знайти  не  можу  я  твою  зорю.
Так  і  живу,  живу  я  так,  як  вмію,
Проте  тебе,  немов  життя  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843397
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.07.2019
автор: Віталій Назарук