День ранком починається,-
відомо всім й мені...
Як ранок усміхається,
то й радісно усім!..
Вчорашній день не вернеться,
а новий знов прийде...
І легше справи вершаться,
як сонечко зійде...
Воно із неба високо
всьому дає тепло...
І проникає глибоко
на радість і добро...
І гарно, й тепло літечком
дорослим і малим...
Воно ж буває й зіллячком
цілющим і земним...
В народі кажуть: - Сонечко,
то батько для землі,
бо відкрива віконечко,
щоб теплі були дні...
Зі сходу і до вечора
в просторі голубім,
пливе по небу бережно
в промінні золотім...
Буває що й до ніченьки
не закрива очей...
І закриває віченьки
за обрій без людей...
А нічка як закінчиться
і ранок настає,
то відкриває віченьки
і день новий гряде!..
День ранком починається,
і світлий він тоді,
як сонце усміхається,
й сіяє угорі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843362
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: геометрія