ДОРОГА ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ

Пролетіли  роки,  наче  їх  не  було…
Пам'ять  лиш  береже  і  батьків,  і  село.
Річка  Липка  тече,  де  ловив  я  в’юни,
Де  найкращі  в  житті  мені  бачились  сни.

Тата  й  мами  нема,  вже  і  хата  чужа,
Мимоволі  в  село    мене  кличе  душа.
Стара  липа  росте  на  ній  бджоли  гудуть,
Попід  нею  зрання  діти  в  школу  ідуть.

А  криниця  –  святе,  тут  вода,  як  кришталь,
Набирають  її,  хто  мандрує  удаль.
Вже  багато  води  у  струмку  утекло,
Та  постійно  чомусь  мене  кличе  село.  

Скільки  б  літ  не  пройшло  і  чого  б  не  було,
Повертаюсь  завжди  в  своє  рідне  село.
Тут  дитинство  пройшло  і  найкращі  роки,
Хоч  багато  води  втекло  з  Липки-ріки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843310
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Віталій Назарук