Жили у мене в домі Кеша й Рита.
Так вийшло, що любов не склалась там.
Життям балакали несамовито
По своєму. Летів скрізь пух і хлам.
Тоді був телевізор чорно-білий.
Там Кашпіровський вводив людей в транс.
В транс теж хотіла – перед ним засіла,
Папуги теж. Замовкли якось враз.
Тут, раптом Рита брик,- з жердинки впала,
Почав лиш Кашпіровський рахувать.
Мені разом і смішно й страшно стало:
Слова й папугу здатні зомбувать.
Це я до чого. В слові вбивча сила.
Папугам не показуйте кіна*.
Вони хороші , добрі, славні, милі…
Введе в транс режисер, і їм хана.
*натяк на якість мистецтва кінематографії
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843144
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.07.2019
автор: Пісаренчиха