Білий світ, що "радує" нас нині має рани застарілі.
Стогне від влади наша ненька Україна з тавром на тілі.
Йде з віку в вік неспокій, поки лихо на рідному порозі
І одним життям не вмієм жити. Дружба проливає сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.07.2019
автор: Маг Грінчук