Я вірую у Всемогутність Бога,
В молитви силу, істину просту.
У кожного у Храм своя дорога,
Я до свого крізь терни знов іду.
Я знаю, що Господь в моєму серці,
Усе життя веде мене по долі, .
Де є любов у чистому озерці,
Відпустять душу сумніви і болі.
Мій Храм не купол сяйвом позолоти,
Він скрізь насправді:де душі спокійно...
Мій Храм там де нема брехні – підлоти,
Він там де правді дихається вільно.
Без показухи лицемірства, гри,
Де тільки щира з Господом розмова.
Молитва йде із серця догори,
В мелодії не завченого слова…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843101
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: Наталка Долинська