ВИРОК

Теоретично  –  це  любов,  кохання.
Тож  хочете  піднятися  Ви  зрання
І  принести  мені  каву  у  ліжко
Із  цукром,  молока  щоб  трішки,
І  щастя  ще  отримати  від  того.
Я  ж  Вас  люблю,  то  ж  не  пораджу  злого,
Лиш  те,  що  для  Вас  радістю  сія.
А  що  радість  для  Вас?  Звичайно,  я.
Моя  ж  любов  безмежна,  апріорі.
Без  неї  Вам  в  житті  суцільне  горе.
Без  неї  решта  людства  вщент  сумні.
Не  сперечайтесь.  Вірте  тут  мені.
Вам  повезло,  дісталось  таке  диво.
Змиріться  і  живіть  собі  щасливо.
Любов,  вона  така,  вона,  як  вирок.
У  серці,  в  печінках  і  йде  до  нирок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843037
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.07.2019
автор: Пісаренчиха