Стремена

Широко  горенько  стелиться
Йому  одні  імена
Стелить  холодна  метелиця
Серце  бліде  замерза

Хай  дочекається  сяючих
Втомлених  рідних  очей
Хай  не  сумує  скучаючи
Вийме  з  орбіт  склад  речей

Мовить  проказниця  струмом  мов  
В  жилах  наладить  зв'язки
М'яза  твоя  чортикамерна
Руки  твої  -  гілочки

Думав  встигаю,  гадав  же  жде
Жаль  прогадав..  Не  чека.
Лізе  з  грудей  чортикамерне
Біль  невгамовна,  гливка.

Скілько  ж  не  вірити  треба  вам...
Скільки  граблі  чолом  бить
Серце  моє  чортикамерне  
Жаль  не  алмаз,  не  граніт

Скільки  каратися  долею
Долі  одні  імена
Серце  моє  чорти  в  камерах  
Мозок  -  міцні  стремена.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843012
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: Рости Слав