Не потрапляйте в Бермудський ТриКУТник

Час,  в  якому  нині  живемо,  унікальний  для  творчості.
Після  майже  столітнього  безбожництва,  в  Україні  народжується  не  лише  нова  генерація  молодих  письменників,  художників,  музикантів,  а  твориться  креативне  мислення,  духовне  відродження,  багатовекторна  пектораль  творчості.

Серед  цієї  тріадної  висоти,  маю  честь  бути  знайомою  з  непересічною  особистістю  -  молодим  Львівським  автором  Богданом  Кухтою,  організатором  "Літературного  КУТочка".  А  недавно  отримала  від  нього  у  подарунок  й  авторську  збірку  віршів  "триКУТник",  яку  він  називає  "Віршами  в  КУТочку".  Вірите,  окрім  цікавої  назви  книги  навіть  підпис  на  згадку  глибокий  "Не  потрапляйте  в  Бермудський  ТриКУТник".  Тішуся.  Відкриваю  сторінку  і  натрапляю  на  вірш  "Три  крапки"...  Гарно..Розумію  багатозмістовність.."Усе?"  "Ні"  -  відповідає  автор  слова  віршів  і  я  читаю,  читаю,  не  аналізую,  лише  лускаю  читання  віршів,  наче  горіхи,  просто  смакую  поезію.  У  вірші  "Чотири  нулі"  шукаю  не  три  крапки,  бо  автор  чомусь  пише  "двокрапка",  а  відповіді  на  занулення...  І  ось  :"  Чотири  рядочки,  чотири  стовпці,  чотири,  чотири,  чотири  -  мені!"
Як  і  в  кожному  вірші,  знаходжу  не  фарбовані  красномовними  словами  рядочки,  а  радше  -  роздуми,  філософське  обгрунтування  життя  і  самої  позиції  автора,  дорослий  пережитий  твір  Богдана  Кухти.
Запали  мені  в  душу  й  вірші  "Обрізані  крила",  "Абонент",  "Колись","Ще  один"  -  вірш  в  якому  ,  як  і  в  інших,  автор  ставить  собі  запитання  і  ним  відповідає.  
[quote]Все  вниз  поспішаю,  до  самого  дна.
Чорніють  рядками  бемолі.
Це  пісня,  чи  вірш,
Чи  -  життя?![/quote]
Збірка  віршів  -  пахне  молодістю,  та  ба,  сам  автор  порівняно  із  літературними  особистостями,  юний,  але  вона  відзеркалює  таку  особливу  ніжність  і  теплоту,  свіжість  і  весняність,  що  мабуть  кожний  читач,  хто  хоч  раз  відчував  цю  глибу  людських  почуттів  -  кохання,  відразу  потоне  у  наступному  творі,  зануриться  всім  серцем  і  так,  що  знову  буде  переживати  справжні  почуття.  Я  це  пережила  по-своєму.
І  тому  з  впевненістю  можу  сказати,  що  вірші  Богдана  Кухти  -  це  ТриЄдиний  поетичний  острівок  його  світогляду,  окриленої  душі  і  животворного  серця,  що  вміє  глибоко  кохати,  чекати  і  вірити.
[quote]Сьогодні  півдня
дорога  стара.
Ти  їдеш  далеко,
А  я  на  зупинці  чекаю.[/quote]
Як  і  кожний  автор,  Богдан  пише  про  особисте,  так  виглядає,  що  цілу  епоху  прожив  молодий  автор.  Є  у  віршах  різні  мотиви  долі:  страждання  і  радість,  розлука  і  любов,  глибокі  почуття.
[quote]У  нас  маленький  світ  -  
Поділений  надвоє,
Одна  кімната  в  нас,
У  ній,  два  сонця  -  двоє.[/quote]
На  цьому  метафоричному  місці  хочу  закінчити  свої  роздуми  про  надпорогову  творчість  Богдана  Кухти,  яку  відчула  по  одній  книжці..  І  все  ж..  Одна,  але  довершена.  Одна,  мов  цілий  світ..Одна  -  зі  смаком  любові.

©Галина  ФЕСЮК,  
член  правління  української  асоціації  письменників  України

Світлинки:  Юрія  Кархута

[youtube]https://youtu.be/kFymz5N-gLU[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2019
автор: Kukhta Bohdan