А ми горіли... Не стримуючи почуттів.
Палали, як лише могли
І це все доки тікали ми від ментів,
І нам свіжою кров'ю рани цвіли.
Сварились, бились все на перебій.
Кричали і посуд в сварках летів,
Та слова ставали у рівний стрій,
Бо ти так жадно мною шалів.
Дай, дай вогню! Мені тебе мало
І плечі широкі накриють усю.
А зранку вже скажеш, як тіло кричало,
А серце тихо казало - люблю.
Вогнем горіли, яскравіше світу
Гарячі, молоді тіла.
Ми віддавались без наснаги літу
І твоя рука кудись вела.
Я так наївно... Мені ж не йшов з тобою лік
Але, напевно, той вогонь мене й обпік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842997
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.07.2019
автор: Ali.Hn