Повтор

У  нашому  житті  буває  повтор,
Буває  відчуття  déjà  vu*.
Усе  стиснуто  стоїть,  ніби  затор.
І  ти  не  знаєш,  що  я  роблю.

Здається,  що  все  чи  щось  часто  повторюється,
Що  немає  нічого  нового,
Що  все,  як  ти  хочеш  чи  не  так  відтворюється.
І  ти  п'яний  від  ранку  хмільного.

Повтор,  повтор.  Повтор...
Буденні  прошарки  немов  одного  дня
Без  розчеплень,  мов  тор,
Лише  тоді,  коли  всі  рідні  ‒  не  рідня.

Знаки,  звуки,  рухи  ‒  все/щось  повторюється
На  цьому  клаптику  прекрасному,  у  цьому  Всесвіті.
Щось  прикрашається,  а  щось  спотворюється
У  цій  незнаній,  невагомій  та  контрастній  безвісті.

Але  повтор...  майже  скрізь  є  повтор.
Стягнулись  безліч  різних  трас.
Із  сотень  є  один  лиш  коридор,
Яким  ми  ходимо  весь  час.

*Déjà  vu  (фр.)  ‒  вже  бачив.

                                                                                                                                                                                                                                                                                     21.02.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.07.2019
автор: Оля Тимошенко