[b][color="#1862c4"]Стара кімната в сірому одінні,
Смартфон яскравий, кава на столі,
Недавніх СМСок мерехтіння,
І список справ, призначених собі.
Про те, що варто Богу помолитись,
Не пити воду із чужих долонь,
Дорогою додому помилитись
І стерти біль із посивілих скронь.
Не кидати у ближнього каміння,
Самому не лишатись на землі,
На зиму запасатися терпінням
І зорі рахувати угорі.
Навчитись помилки не виправляти,
Сни забувать, не плакати всю ніч.
І пам'ять запроторити за грати,
З якою залишався віч на віч.
З якою міг світ за очі і далі
В неспокої тривожному іти.
З якою дні, як кораблі яскраві
Заходили в лагуни і порти.
Цю безліч справ у просторі кімнати
Дається час іще переробить.
Допоки не пожовкли літа шати,
Смартфон в руці твоїй палахкотить.[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842825
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2019
автор: Стах Розсоха