НЕ ПРИРУЧАЙ

Мені  наснився  дивний  сон:
цвіли  сади  життя  одвічні.
У  твій  потрапила  полон,
а  понад  нами  -  ніч  магічна.

Твій  голос  –  весняни́й  ручай.
Мій  порятунок,  а  чи  згуба?
Не  приручай.
Не  приручай.
Не  приручай,  якщо  не  любиш.

То,  може,  був  не  просто  сон,
а  те,  що  станеться  вже  скоро?
Два  серця  бились  в  унісон
і  розквітало  сонце  в  горах…

Любові  лагідна  рука  –
Благословить,  заколиха́є…
Не  відпускай.
Не  відпускай.
Не  відпускай,  якщо  кохаєш.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2019
автор: Сонячна Принцеса