ЛЮДИ-КОНІ

Якби  жив  я  на  висоті,
Щоб,  як  Бог  міг  згори  дивитись.
Я  б  багато  змінив  в  житті,
Багатьох  заставляв  учитись.

Ті    що  є,  скоро  відійдуть,
Нові  прийдуть  на  зміну  люди.
Та  напевно  не  в  тому  суть…
Чи  життя  у  них  краще  буде?  

Чи  тріщатимуть  ще    чуби,
Чи  піде  знову  брат  на  брата.
Чи  мовчатиме  звук  труби,
Що  зове    усіх  воювати.

Якби  всі  ми  в  єдиний  день,
Прийняли  у  церквах  причастя.
То  б  бажали  добра  лишень
 І  простого  людського  щастя.

А  допоки  війна  іде,
Чорні  справи  живуть  в  законі.
Не  сховатися  нам  ніде,
Ми  хоч  люди,  та  більше  коні…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842786
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2019
автор: Віталій Назарук