Ось так я бачу прожиті ці роки,
що час від часу згадую я з сумом.
Вони для мене радістю були,
ну а тепер аже,недосяжним чудом.
Минулі і майбутні-роки мої роки,
мої ви і цим сказав я все.
Нехай річка - життя несе вас хоч куди,
по іншому не можна і помінять щось-не пройде.
Ті що прожив у згадках ви моїх,
а ті що будуть у мріях десь буянять.
Я і тепер як молодості хочу поміняти світ,
та час мене як батогом підганять.
І розуміючи,без згадок про минуле,
майбутнього не буде у житті.
Завтра нас запевняє-старих помилок небуде,
тому давайте-спішіть,прочайтеся ідіть до цілі всі.
А як вже буде побачимо найдалі,
і воно покаже як вже там було.
Опише нам життя свого деталі,
в надії,що майбутнє буде і буде не одно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842773
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: Бабич