Що не написано у небі,
то є табу. От є! І – край.
Якщо кебеті не до тебе,
то і кубіту оминай.
У Феї не проси авансу,
у Геї щастя не проси.
Нема удачі, мало шансу –
зате не буде і яси.
Усьому є свої ліміти.
Зозуля кукає про це.
Не мотивує – обігріти,
оберігай своє лице.
Усе, що буде і не буде –
оказії чи пересуди –
ніхто не знає до кінця.
Іще згадає. Не забуде.
Надію не рятує чудо,
але загоює серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842706
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2019
автор: I.Teрен