Стежинка сироти

А  сте́жечка  зна́є  дитячі  сліди,
Бо  часто  в  дитинстві  ти  бігав  сюди.  
Шукав  ти  тут  ма́тінку  серед  могил,
А  вслід  полетіти  не  бу́ло  ще  сил.  

Сидів  так  часте́сенько  у  бур’янах  
І  біль  свій  ховав  у  гірких  полинах,
Від  смутку  обличчя  в  солоних  сльозах,
Лиш  вітер  висушував  їх  на  очах.

Куйовдив  волоссячко  на  голові  -
Спокійно  і  любо  става́ло  тобі.  
Немовби,  ти  ма́тінку  тут  відшука́в
І  з  нею  тихе́сенько  так  розмовляв.

Мабуть,  що  мату́сі  ти  слід  віднайшо́в,
До  неї  далеко  в  світ  інший  пішов.  
Покрилась  стежина  уся  споришем
І  рясно  вмивається  сірим  дощем.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842692
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2019
автор: Ольга Калина