Соромливо калина прикривається листям,
а як прийде година, скине все, крім намиста.
Із-під вій зазоріє погляд в мрії дівочі,
але даль зчужиніє-- хтось її все ж зурочив.
Дожидає сердешна у зеленій суконці,
і лякає прийдешнє, де утомлене сонце.
Теплоту літо в лунки розкладає наосліп.
Відішле його в клунках чорнобривцева осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842655
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.07.2019
автор: Valentyna_S