І навіть дощ…

І  навіть  дощ  ходу  призупинив
і  у  траві  стояв  ногами  босими…
 
Твої  долоні,  вісники  весни,
дарують  світлу  казку  диво-осені.
 
У  листячку,  що  тулиться  до  ніг,
чиєсь  чекання  пахне  так  нестримано.
 
А  десь  у  серці,  на  самому  дні,
ще  досі  я  молюся  твоїм  іменем…
 
 








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2019
автор: Сонячна Принцеса