На подушці фатальних снів,
В розлогах пшеничного поля,
Я давно, як тебе зустрів,
Лиш тебе зачекалась доля.
Зачекалась, ну що ж нехай,
Як знамення тоді явилась,
Запаливши пшеничний край,
В заграві світанку згубилась.
Загубилась тоді, не збулась,
А щойно на сон пригадалось,
А що коли віднайшлась, -
Та, що тоді наснилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842539
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2019
автор: Володимир Каразуб