Гербарій

Куриться  петрів  батіг,  
б'ється  об  руки  жваво,
тіло  зав'язує  
в  вузлик  на  туго.  
Сонце  на  серці  глибоко  
камінням  лежало.  
Вийшло  з  води  
із  ожиновим  пругом.  

Стрілами  в  небо  трава,
розколошкона  пріло
грози  розгойдує  
силою  хльостко.  
Літо  у  лоні  медове  
з  малого  зростила.  
Скошена  розкіш  
під  ноги  
і  лоскіт...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842480
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2019
автор: Окрилена