Обійми

Обійми  мене,  обійми  мене,  обійми
Так  лагідно  і  не  пускай.
                                                                                         Святослав  Вакарчук

Прошу,  так  трепетно  та  ніжно  обійми,
І  мені  нічого  більш  не  треба,
І  душу  непримітно,  м'яко  підійми
Вище  далі  сяючого  неба.

Дозволь  мені  тебе  почути
Без  непотрібних  порухів  та  звуків,
Переживання  всі  відчути
І  вистріляти  їх,  як  стріли  з  луків.

Так  лагідно,  незримо  обійми,
Не  оскверни,  не  залиши,
Моє  життя  теплом  своїм  займи,
І  мрій,  надій  не  розкриши.

Так  хочу  мить  цю  спинити,  повернути,
Стати  мінливою,  слабкою  і  водночас  стійкою  й  сильною,
У  твоєму  океані  потонути,
Бути  ув'язненою  дотиком  твоїм  і  водночас  вільною.

Так,  нібито  востаннє  обійми,
Відкинь  все  зайве,  неважливе,
Мене  таку,  якою  є,  прийми,
І  не  жалкуй  про  неможливе.

                                                                                                                                                                                                                                                                                     02.01.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842375
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Оля Тимошенко