Я згубилася в віках,
Що тепер робити?
Розчинилася в думках.
Треба б догодити
Трішки липню в наші дні.
Трішки б серпню навіть.
Ходять місяці сумні.
І штовхають пам'ять.
А вона заснула геть
У віках саменьких.
У постолах сам поет
Ходить пребідненьких.
Що ж залишилось тепер?
Тебе геть забути?
Ну...Давай в оцей четвер.
Ще б тебе почути.
Ще побачити хоч мить.
Крапельку,краплинку.
За тобою так болить
Серце в цю хвилинку.
Розчинилася...Нема...
Що віки без тебе?!
Це ж віднині я сама.
Стебло серед стебел...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842361
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Відочка Вансель