Кволий безхатько йшов передмістям.
Запах немитого тіла пік ніздрі,
Виразки струпні вкривали сувоєм,
Їх терикони сочилися лоєм.
Люди сахались довкола щоразу -
Раптом підхоплять незнану заразу,
Очі ховали убік, поспішали.
Тут співчуття, очевидно, замало?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842259
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2019
автор: Оксана Дністран