Зібрались звірі на поляні
Також миші, змії та птахи.
Бо леви брутальні,
Ненажерливі й лихі.
Царювати кожний хоче,
У корита є що брати,
Вже півсотні себе морочать
Конче хочуть царювати.
А лисичка нишком-тишком,
Кота в мішечку принесла*.
На пеньочку стала нишком
Мова річкою пливла.
Звірі зразу шепотілись,
Стали думать та гадати.
Як би ми не заблудились!
Що, кота в мішку царем обрати?
А лисички мова ллється:
Кота знаєте давно,
Він Пан Коцький часто зветься,
Леопольдом звати в кіно.
Звірі бачать - котик хатський,
Не довго міркувати.
Хай Леопольд, він же Пан Коцький,
Нами буде царювати.
Щойно "буря" вщухла,
Кіт не став чекати,
Почесавши вуха,
Хоче дещо поміняти.
Котик з радості мяукав,
Собі подібних підібрав.
Щоб сподобатись звіряткам,
На своїх керівників міняв.
Ходить лісом, скрізь глаголить,
Грає роль свою в кіно.
Котик гарно мишки ловить.
Все так є, як і було.
Липень 2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2019
автор: Сокол