іржавий цвях віри впивається в череп
в очицях ятріють вогні - блискавиці_
так склалися карти_ чи випав так жереб
отруйні криниці / пусті шахівниці_
>
вороже свічаду порожнє обличчя_
туманні вербальні структури без значень_
йдуть впіймані миті_ що мертві на віче_
набравшись чужих молитов та пробачень _
>
скалічені дзеном та похіттю музи_
рентгену сумління засвічені кадри_
тінь взяту за роги від реготу трусить,
у попелі біситься хвіст саламандри_
>
чи варто ходити вдесяте по колу,
іржавий цвях вкотре дере по живому_
згортаються в цятку смоли видноколи,
збігаються такти сухих метрономів_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842128
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2019
автор: Ки Ба 1